Конопля Ganja Бошки Шишки Зима

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Е бре, сейчас расскажу, как я рискнула и купила закладки шишек марихуаны. Это было дерзкое приключение, а еще потом я нагло бездельничала, просто юзая этот зеленый кайф.

Так вот, началось все с того, что я решила расколбаситься и попробовать новые штаны. Мои парни, опытные гопники, давно мне рассказывали про эти шишки - расслабляют, рассказывают фильмы в голове и просто прикольно юзаются. Я думала, что это мифы, но все-таки согласилась попробовать.

Как только я вышла из подъезда, к моему счастью, судьба улыбнулась. На углу стоял мужик с потной мордой и залысинами, он создавал неповторимую атмосферу улицы. Он видел, что я не из местных, и сразу подошел ко мне:

- Э, девка, чо присмотреть?

Я немного нервничала, но все-таки собралась с духом и задала главный вопрос:

- У тя шишки есть?

Он ухмыльнулся и достал небольшой пакетик:

- Канеш, есть. Только по-крупному, по 1,5 тысячи за штуку.

Я знала, что это нормальная цена для качественного товара, поэтому решила не торговаться и сразу сказала, что беру две. Он улыбнулся, я улыбнулась ему в ответ.

Я заплатила, а он в ответ кладет пакетик в мою руку. Чувствовала себя настоящей гангстершей! Моя первая покупка закладок была сделана. Долго не могла поверить, что держу в руках эту мощь, которая могла обеспечить мне мирное бездельничание.

Когда я вернулась домой, сняла пластиковую обертку и осмотрела свои новые приобретения. Честно, не знала, как их юзать, но мне подсказали парни, что шишки нужно закуривать. Я не была опытным наркоманом, но была готова попробовать все новое.

Взяла себе поппер, зажгла и закурила свою первую шишку. Сразу же почувствовала, как волны расслабления проникают в тело, а голова начинает играть в свои фильмы. Это был безумный опыт, о котором раньше могла только мечтать.

Я решила позвонить своим парням, чтобы мы могли бездельничать вместе. Мы собрались у меня дома и включили музыку. Все просто кайфовали и расслаблялись, никто не думал о завтрашнем дне или о каких-то проблемах.

Долго не заметила, как время пролетело. Мы просто наслаждались моментом, курили и юзали свои шишки. В голове было спокойно, а тело словно плавало в безмятежности.

На следующий день я проснулась с немного опухшими глазами и болезненной головой. Понимаешь, юзать шишки марихуаны должно быть с умом, а не бездумно. Почувствовала кринж за свою безответственность и поняла, что это все же надо делать с осторожностью.

С тех пор я решила ограничиться только эйчем, это главное, что я использую сейчас. Это мой способ расслабиться и отдохнуть от жизни. Забыть о проблемах и просто быть самой собой.

Хотя, конечно, закладки шишек марихуаны позволяют мне расслабиться на новом уровне. Но это необходимо делать с умом, чтобы не попасть в зависимость и не перестать думать о реальности.

Так что, детка, если ты думаешь попробовать закладки шишек марихуаны - будь осторожной. Умей расколбаситься, но не позволяй себе быть бездельницей на все 100%. Наслаждайся моментом, но помни об ответственности.

Теперь я знаю, как использовать все эти закладки, попперы и эйчи. Но самое главное - я знаю, когда остановиться и не допустить зависимости. Будь мудрой и не забывай о своем здоровье, дорогая.